Однієї з основних функцій Міністерства архітектури й будівництва є реалізація єдиної технічної політики в будівельному комплексі. Вона формується відповідно до пріоритетів, певними главою держави й урядом. Вони наступні:

- житлове будівництво;
- ресурсо- і енергозбереження, зниження вартості будівництва й підвищення на цій основі конкурентоспроможності вітчизняних виробників;
- імпортозаміщення;
- безпека життєдіяльності людини.

Виходячи із цих пріоритетів, і формується портфель замовлень на виконання науково-дослідних робіт. Із цією метою проводиться систематичний аналіз проблемних питань, виділяються найбільш актуальні як на даний момент, так і на середньо- і довгострокову перспективу. Науково-технічна рада міністерства виробляє пропозиції по включенню тої або іншої теми в план НИОКР, що затверджується міністром. Після цього в ЗМІ оголошується тендер на виконання робіт, і по його підсумках визначаються виконавці.
Особливе місце серед розв'язуваних проблем займає науково-технічне забезпечення житлового будівництва, розробка державної житлової політики. У цій сфері є значні досягнення.

Так, створений ряд ресурсо- і енергозберігаючих конструктивних систем житлових і суспільних будинків нового покоління зі сборно-монолитным і монолітним каркасом. Вони дозволяють знизити ресурсоемкость будівництва на 10-15% і експлуатаційне енергоспоживання на 25-30%. За основу будинку прийнятий залізобетонний каркас зі схованими в площині перекриття ригелями. У таких будинках реалізується принцип поділу функцій матеріалів, і основні властивості кожного з них використаються максимально, завдяки чому знижуються ресурсо- і енергоємність. Будинку нового покоління при кращих споживчих якостях не уступають по одноразових витратах у порівнянних умовах самої економічної серії великопанельного домобудівництва М-464. Крім житлового будівництва дані конструктивно-технологічні системи можуть застосовуватися також при проектуванні й зведенні виробничих будинків.
Закладені в ці системи архітектурно-планувальні можливості дозволяють будувати в тих самих конструкціях і навіть на одному будівельному об'єкті як муніципальне житло, так і квартири під замовлення, набір і розміри приміщень у які визначаються майбутніми мешканцями індивідуально. При зміні складу родини або виникненні нових вимог до комфортності таке житло легко модернізувати й трансформувати без істотних капітальних вкладень. Ці системи знайшли широке застосування як у Білорусі, так і в Росії. У цей час уперше в історії білоруської будівельної науки готується ліцензійний договір на продаж за рубіж цих нововведень. Одна з таких систем визнана гідною Державної премії.

Велике значення для нарощування обсягів житлового будівництва мають широко впроваджувані технічні рішення по надбудові мансард і верхніх поверхів в існуючому житловому фонді, а також його тепловій санації й модернізації. Застосування при цьому нових вітчизняних матеріалів, розроблених ученими, дозволяє за рахунок скорочення інвестицій в інфраструктуру знизити вартість будівництва приблизно на 30%. Так, створені вітчизняні негорючі мінераловатні плити, гипсокартонные аркуші, що володіють підвищеної вогні- і вологостійкістю. Випробування стеновой конструкції із застосуванням даних матеріалів показали, що вони по своїх якостях не уступають конструкціям на основі імпортних матеріалів.

До енергозберігаючих архітектурно-конструктивних систем житлових і суспільних будинків нового покоління розроблені рекомендації, альбом конструктивних рішень, а також доповнення до допомоги із застосування в “легенів” штукатурних системах, що утеплюють, будинків висотою до 9 поверхів вітчизняного пенополистирола замість імпортних мінераловатних плит. Це дозволяє знизити вартість виконання робіт з теплової санації на 10%.
У цей час розгорнуті роботи зі створення ресурсо- і енергозберігаючих конструктивних систем будинків з максимальним використанням існуючої індустріальної бази заводів великопанельного домобудівництва. Розроблено й впроваджуються проекти індивідуальних ресурсо- і енергозберігаючих житлових будинків, що будуються на селі, із застосуванням арболитовых блоків на основі відходів і вторинних продуктів виробництв, що знижують їхня вартість на 5-10%.

Розроблено нові підходи до фінансування житлового будівництва, що передбачають розвиток систем позабюджетних джерел інвестицій.

Ведеться цикл досліджень по освоєнню підземного простору міст із метою розміщення підприємств сфери обслуговування й автотранспорту.

Велика увага наукові установи Минстройархитектуры приділяють импортозамещающим і экспортоориентированным розробкам. Створено вітчизняні конкурентоспроможні опалубні системи типу “МОДОСТР”, які забезпечують якість поверхонь на рівні закордонних аналогів і в той же час дешевше їх в 1,5 рази. Використання вітчизняних опалубок і енергозберігаючих технологій дозволяє білоруським будівельникам вигравати тендерні торги в Росії при високій конкуренції й підвищених вимогах до якості робіт.

Створено ряд інших импортозамещающих матеріалів: сухі оздоблювальні, гідроізоляційні й восстанавливающие несучу здатність залізобетонних конструкцій суміші, водоемульсійні фарби на основі вітчизняних компонентів, ефективні утеплювачі, хімічні добавки в бетони.

Найважливішим напрямком наукових досліджень є зниження витрат енергії при виробництві будівельних матеріалів і конструкцій, зведенні будинків і споруджень, їхньої експлуатації. Із цією метою створений ряд типових проектів з використанням ефективних матеріалів і енергозберігаючих інженерних систем. Впроваджуються швидкісні “всепогодні” энергоэффективные технології будівництва на основі вітчизняних хімічних добавок, завдяки чому об'єкти зводяться при температурі до мінус 10 градусів.

Розроблена нормативно-технічна документація на застосування поліметалевих водних концентратів (побічного продукту нафтовидобутку) і сульфатсодержащих відходів дозволяє широко використати беспрогревные технології виробництва залізобетонних виробів. При цьому досягається економія від 0,2 до 0,35 Гкал на 1 м3 виробів, що знижує їхня собівартість на 10-15%.

Добре зарекомендувала себе система обліку й регулювання споживаної теплової енергії для будинків суспільного призначення, що дає можливість заощаджувати до 30% тепла. Строк її окупності- 1 рік. У цей час завершуються роботи зі створення автоматизованої системи керування подачею теплоносія на центральні теплові пункти. Це дозволить знизити втрати теплової енергії в системах опалення й гарячого водопостачання мікрорайонів міст.

Розробки вітчизняних учених широко застосовуються сьогодні при зведенні таких унікальних об'єктів, як Національна бібліотека, суспільно-культурний центр із паркингом на площі Незалежності й ін. Вони істотно скорочують строки й знижують вартість будівельних робіт.

Впровадження виконаних науково-дослідних робіт позитивно позначається на діяльності будівельної галузі. Так, ріст обсягів виробництва в промисловості будівельних матеріалів за 2003 р. склав 111,4%, ріст продуктивності праці в промисловості - 111,2, у будівництві - 111,5%. Збільшився експорт будівельної продукції й послуг, знизилася залежність галузі від імпорту. Економічний ефект від впровадження науково-технічних розробок вітчизняних учених в 2003 р. склав 7 рублів на 1 рубль витрат у науку.

Цього року позитивні тенденції не тільки зберігаються, але й підсилюються. Так, темпи росту продуктивності праці в будівництві за 9 місяців 2004 р. стосовно відповідного періоду минулого року - 9,3%, у промисловості будматеріалів - 14,2, зниження матеріалоємності в промисловості будматеріалів - 0,8, а в цілому витрат - 4,7%. Експорт промислової продукції виріс на 15,9%, імпорт зменшився на 1,8%. Знижується енергоємність виробленої продукції. Збільшується віддача від освоєння нових технологій.
Висока результативність наукових досліджень багато в чому стала можливої завдяки наявності інноваційного фонду й насамперед фонду розвитку будівельної науки.

Слід зазначити, що істотний внесок у проведення наукових досліджень по найбільш актуальних питаннях будівництва поряд з галузевими науково-дослідними інститутами вносять учені Національної академії наук Білорусі, вузів країни. Ми сподіваємося на ще більш значне використання їхнього наукового потенціалу для рішення масштабних завдань, що коштують перед будівельним комплексом.

З метою реалізації державних пріоритетів розвитку будівельної галузі розроблена “Концепція подальшого підвищення ефективності роботи науково-технічного комплексу Минстройархитектуры”. У ній як основне завдання визначене створення науково-технічної, архітектурно-містобудівної, методичної й нормативної бази, необхідної для рішення таких найважливіших проблем будівництва, як:

- зниження вартості, ресурсо- і енергоємності продукції будівельного комплексу на 25-30%;
- поліпшення якості й довговічності будівельних об'єктів, середовища перебування людини;
-підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників будівельної продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках;
- підвищення експортного потенціалу галузі;
- підвищення рентабельності роботи підприємств будівельного комплексу;
- розширення й удосконалювання ринкових відносин у будівництві.

У цьому зв'язку основними напрямками, що визначають розвиток будівельної науки, є:

- орієнтація наукової й науково-технічної діяльності на рішення найважливіших державних завдань;
- створення високих технологій у будівельній галузі;
- стимулюючий характер фінансування наукових досліджень і, як слідство, матеріальна зацікавленість учених в одержанні результатів світового рівня, ріст їхньої активності в залученні позабюджетних коштів;
- ліквідація дефіциту висококваліфікованих кадрів, особливо поза столицею країни;
- удосконалювання й модернізація лабораторно-іспитової бази науково-дослідних організацій;
- підвищення технологічної значимості й комерційної привабливості результатів наукових розробок;
- розвиток інноваційної інфраструктури, що забезпечує ефективне й фінансово успішне впровадження нових матеріалів і технологій.
Упевнено, що реалізація майбутніх планів дозволить ще більш ефективно вирішувати завдання, що коштують перед будівельною галуззю, економікою країни.