|
Що, крім дачного будинку, можна звести на шести сотках садової ділянки? Звичайно, різні господарські будівлі, альтанки, літню кухню, лазню, а також парники й теплиці. Одним словом, всі, на що вистачить фантазії й фінансових ресурсів. А можна, крім усього іншого, побудувати на садовій ділянці... каплицю, причому не тільки для себе, а для всіх місцевих жителів. Багато хто скажуть: «От дивак, навіщо ж потрібна каплиця - посередині городів і ягідних плантацій?». Втім, це як подивитися. А якщо дійсно, не буде зайвим місце, де можна відпочити душею після праць праведних?.. У трійці лідерів
У величезному садівничому масиві “Пупышево”, що перебуває в ста кілометрах до сходу від Петербурга, про саморобну каплицю в садівництві “Кедр-2” ходить народна поголоска. Недарма, коли на одному з інтернет-сайтів, присвячених Пупышеву, оголосили конкурс на місцеву визначну пам'ятку, каплиця відразу ж упевнено вийшла в трійку лідерів.
“Не коштує село без праведника, - говорилося в публікації Андрія Керзума, присвяченої пупышевским дачникам, в одному з номерів журналу “Адреси Петербурга”. - Прямо на власній ділянці неподалік від станції колишній учитель Борис Серафимів своїми руками побудував каплицю. Трапилося навіть маленьке чудо: колишній у ту пору сильний вітер раптово стих при здійсненні обряду й знову подув по закінченні його”.
…Так уже зложилося, що Пупышево не розпещено видатними жителями - зірками театру й кіно, політики й бізнесу. Але тут є чимало унікальних особистостей, примітних не загальною популярністю, а своїми добрими справами. Бориса Серафимова з повним правом можна віднести до їхнього числа. З перших же слів він розташовує до себе, у чому авторові пощастило переконатися на власному досвіді: незнайомої людини зустріла як довгоочікуваного гостя, із задоволенням показав каплицю й розповів про історію її виникнення.
Освячена була каплиця ще в 1995 році - в ім'я ікони Казанській Божої Матері, що вважається покровителькою Петербурга. Богоугодну справу благословив тодішній митрополит Санкт-Петербургский і Ладожский Іоанн.
Перший час про нове православне вогнище намагалися піклуватися представники церковної єпархії з розташованого поруч міста Волхова, але потім їхній інтерес висохнув, і каплиця стала існувати як би автономно, сама по собі. Тут не служить священик, а в самого Бориса Серафимова немає духовного звання, хоча із церквою він стикався досить тісно. Так, на початку 90-х років тепер уже минулого століття викладав ювелірну справу на подвір'я Валаамского монастиря в Петербурзі. Крім того, Борис Серафимів - автор-видавець книг по церковній історії й сучасних взаєминах релігії й науки, але, як він сам зізнається, видавав він “не користі заради”, а тільки для творчого задоволення.
|